Шкільна стежина №38, Березень 2013 - 12 Квітня 2013 - Ємільчинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Школа 2017

Наш девіз

Хто міцні знання має - той горіх науки розламає

Герб школи

Призери олімпіад

Стежина знань

Герої АТО

Саган Сергій

Школа 2016

Форма входу

Головна » 2013 » Квітень » 12 » Шкільна стежина №38, Березень 2013

13:54

Шкільна стежина №38, Березень 2013

Ми звично приходимо щодня до школи, кидаємо один одному "Привіт!”, ділимося новинами, проблемами, даємо поради. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу. Наші вчителі — дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. Ми розгортаємо підручники, географічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. Інколи ми навіть забуваємо про перерву, так нам цікаво.
Шкільних днів у житті учня дуже багато. Декому може здатися, що вони схожі один на одного. Але це зовсім не так. Кожний день у школі збагачує мене новими знаннями і враженнями. Я хочу, щоб усе моє шкільне життя було таким само цікавим і щасливим. Скільки років ми проводимо у школі! Школа-наш другий дім. І кожен з нас мріє, щоб у цьому домі було тепло і затишно, надійно і спокійно. Цей затишок і створюють учні та вчителі.

Кожного дня школа чекає на нас. Інколи здається, що вона прокидається з приходом школярів. Ось і мої однокласники. Хлопці, звісно, про футбол говорять. А ми, дівчата, теж часу не гаємо-про своє шепочемося.
А от і замисліться: за що ми любимо нашу школу? Дивне питання. Душею розуміємо, а словами передати дуже важко. Часом думаю: чи скоро вже канікули, а то все уроки та домашні завдання, хочеться відпочити. Найчастіше такі думки бувають наприкінці весни. А потім згадую, як влітку не можу дочекатися початку занять, і починає снитися школа майже кожну ніч. Мабуть, за те я люблю свою школу, що вона для мене близька і рідна. І нехай вчителі інколи "вичитують” нас за пустощі, все одно не можна на них за це ображатися. Звичайно, дуже вже хочеться, щоб наша школа коли-небудь у майбутньому змогла нами пишатися, як ми зараз пишаємося нею.

Левченко Світлана,
7-Б клас

До 90-річчя створення Ємільчинського району

У 5-А класі нашої школи навчається Шиманський Олексій, розумний і творчий учень. Він любить читати, пише сам вірші та казки. Любить свою родину та рідний край. Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі вірші Олексія, присвячені нашій Малій Батьківщині.

Мово моя рідна, мово солов’їна,
Кольорова стрічка у пісень вінках.
Край наш неповторний, рідна Україна,
Розквітай під сонцем і живи в віках!
Чув тебе я, мово, в шелестінні жита,
В кетягах калини, в криках журавлів.
Тихий мій куточок, де так любо жити,
Де світанок сонця вперше я зустрів.
Чув мамину пісню, що мені співала
Про козацьку славу, про зелений ліс.
Наче рушниками долю вистеляла,
Щоб на все життя я з гідністю проніс!

Тихо плине тут Уборть медова,
І замріяні верби стоять,

Люди щирі, прості і чудові.
І тополі на вітрі тремтять.
Тут коріння моє, і моя вся родина,
Тут родився я, тут і живу.
Цей куточок малий—це моя Україна,
Хоч іще я малий—щирим серцем люблю.
Хочу вивчити все ще не вивчене,
Чути пісню, і спів солов'я.
Я люблю тебе, рідне Ємільчине,
Батьківщино, колиско моя!

Повна версія газети "Шкільна стежина" за березень 2013