З діда-прадіда українців вважають чуйними та добрими людьми. Коли до українців приходило горе та скрута, то вони завжди були єдині та допомагали один одному. І сьогодні, коли на нашу землю прийшла біда, всі люди мають згуртуватись і допомогти тим, хто потребує підтримки. Не могли і ми, учні та вчителі Ємільчинської школи №1, не залишитися осторонь загальної справи.
В нашій школі навчаються 12 дітей, батьки яких воюють в зоні АТО. Педагогічний колектив та технічний персонал нашої школи зібрали кошти та надали грошову допомогу цим дітям в розмірі 34300 гривень, а дитині пораненого бійця - 1000 гривень. В новому навчальному році прибула до нас в школу і дитина з Луганська, яка теж не залишилась поза нашою увагою. Дівчинці була надана грошова допомога в сумі 720 гривень, особисті речі та канцтовари.
Учні та вчителі школи долучились до акції «Допоможемо дітям Сходу. Якщо не ми, то хто?». В рамках проведення даної акції всі зносили до школи крупи, олію, солодощі, овочі, засоби особистої гігієни, одяг та взуття. На зібрані 4000 гривень було придбано медикаменти, дитячі речі, канцтовари та продукти харчування. Розуміємо, що наша допомога – краплина в морі, але для багатьох людей вона життєво необхідна. Крім того, наші учні взяли активну участь в акції «Лист пораненому». Вони сподіваються, що їх листи і малюнки піднімуть бойовий дух тих бійців, які знаходяться на лікуванні.
В народі кажуть: «Добро, яке ви зробили сьогодні, завтра повернеться до вас».
Тож допомагаймо один одному, адже разом ми – сила!

Заступник директора з виховної роботи
Князєва Наталя Петрівна

Неможливо було не відвідати

З 17 по 18 вересня на шкільному подвір'ї відбувся ярмарок, участь в якому брали всі бажаючі від малюків і до старшокласників.
Це дійство проходило вражаюче. Запахи лунали звідусіль, неможливо було пройти поруч і не зазирнути на святкові столи. Від усього побаченого очі розбігалися в різні сторони.
Усі неодноразово впевнились, яких наша школа має неперевершених кулінарних майстрів. Смакуючи виробами, можна було відчути невтомну працю і щиру любов маленьких кухарів.
Виглядало все так, як ніби завітала в гості фея, яка почула молитви всіх голодних учнів. Діти принесли різні піци й бутерброди, але їх після першої перерви як вітром здуло. Хм, а здавалося, погода була теплою й тихою. На столах можна було побачити великі торти і тортики, різні кекси і кексики, цукерки й різні інші солодощі. Завітали на гостину печені ведмедики, величаво хвалилась діти  своїми дарами: червонобокими яблучками, жовтенькими грушками, спілими кавунами та різними овочами.
Милували око композиції із квітів на тему "Україна єдина”. Більшість учнів були одягнені у вишиванки. Аж душа раділа за маленьких патріотів, адже діти — це майбутнє країни. Тому можна із впевненістю сказати, що Україна має міцне і вільне майбутнє.
Але перед тим, як смачно ласувати, потрібно було пройти випробування. Правду кажуть, даремного хліба не буває. Складність полягала в першості вибігу зі школи повз тісняву голодної купи, яка кипіла жадібними й грізними поглядами. Часто долинали вигуки із суперечки щодо останнього шматочка виробу. В цей момент ти мимоволі починаєш вірити у вдачу. Найголовніша була проблема — пройти крізь злість вчителя щодо твого запізнення. Але в думках із радістю думаєш: "Воно того варте!” І ти, незважаючи ні на що, летиш щасливим на урок. В той час у всіх були сповнені радістю обличчя, а якою ж радістю були наповнені наші животики!
Ярмарок був проведений вдало, і у всіх залишилась маса приємних вражень. Задоволені залишились як  продавці, так і покупці. Кожен поставився до заходу відповідально, вклавши свою чималу працю. Так, учні ще довго пам'ятатимуть цей щедрий, щасливий день свого скромного шкільного життя!

Москальчук Марина,
9-Б клас

 
Повна версія газети "Шкільна стежина" за вересень 2014





Виступ до Дня учителя