Школа 2016
Наш девіз
Хто міцні знання має - той горіх науки розламає
Герб школи
Призери олімпіад
Стежина знань
Герої АТО
Саган Сергій
Форма входу
Логін:
Пароль:
 Поезія
Моя Батьківщина
Неначе пісня ллється, лине,
До тебе, моя Україно!
Душа моя летить, співає,
І серце ниє, біль палає,
Тривога струни рве, не знаю
Чому тебе так ображають?
Чому сміються з тебе, лають?
Невже вони іще не знають
Що не зламати нас ніколи,
Бо українське наше слово
За мить всі рани заживляє,
Гуртує нас, в сім’ю єднає,
І біль тихенько засинає,
Коли ти десь, в чужому краї
Не відчуваєш того раю,
Що наша українська пісня
Аж душу спогадами тисне
За рідним краєм, де лелеки,
Де соловейко десь далеко,
Пісні свої зранку співає,
Де вітер верболоз хитає,
Де дуб березу стиха кличе,
Де оселилася навічно
Червонощока та калина.
Яка ж прекрасна Україна!
Яка ж вона така барвиста,
З акації взяла намисто
Сплела вінок з рожевих квітів,
З веселки стрічки зав’язала,
Мабуть тоді ще не знала
Що своїм співом і словами,
Що працьовитими руками,
Своїми чистими думками,
І українськими серцями,
Здобуде волю і повагу,
Любов людську, всесвітню славу,
А мовою своєю, словом,
Знов заспіває, залунає,
І тисячі сердець з’єднає,
Й пригорне до грудей, як мати,
І другом тобі може стати
В скрутну хвилину, руку дати.
Це наша ненька Україна,
Моя любов, моя родина,
Де душі наші поєднались.
За руки міцно ми побрались,
І тиснемо один одному,
І поклянемось ми в тому
Що завжди разом, навіки,
Ми будемо з тобою жити,
Тебе любити, захищати,
Про тебе, ненько наша, дбати,
І як родину берегти.
Бо ти – це ми, а ми - це ти.
Велична, горда і єдина,
Моя сім’я, моя родина,
Моя сестра, донька і мати,
Де вишиванки, білі хати,
Моя ти втіха, втома, сила,
Моєму серці завжди мила.
Моїй душі завжди бажанна,
В думках – ніколи не здолана,
Моя одна, моя єдина,
Моє життя, моя родина,
Моя душа летить невпинно,
До тебе, моя Батьківщино!
Микола Кравчук, 9-А, 2009 р.

Швидкоплинність

Життя чомусь так швидко пролітає,
Шляхи незнані нас вперед ведуть,
Ми спішимо кудись, а потім не встигаєм,
Все якось хочемо той час ми обмануть.
Чого чекаємо? Цього вже ми не заєм.
Що нам написано в небесній книзі тій?
Лиш часу ми багато гаємо,
Доки не знайдемо початок наших мрій.
І не помітно це життя нас змінює
Сьогодні я – це я, а завтра вже чужа.
Одну людину іншою замінює,
І долі всі міняє не на жарт.
Дивлюсь вперед – повз мене всі ідуть,
Дивлюся – вже й знайомого нема нікого,
Лиш люди за життям все йдуть і йдуть.
І я піду, щоб не наздоганяти довго.

Дем’янчук Аліса, 11-А, 2009 р.
Не будем забувати

Перехожий, зупинись!
Де живеш ти подивись.
Річка, ліч, степи і гои,
Чорне і Азовське море
Наша мова солов’їна,
Адже все це – Україна!
Це вкраїнський край багатий,
Люд до праці наш завзятий.
Край, де сином є Шевченко,
Матрі’ю – свобода-ненька.
Від Луганська і до Львова.
Від самих Карпат до Криму
Видно зірку вечорову,
Що єднає Україну.
Ще недавно в цій країні.
Чужі сурми нам гули.
Тож не будем забувати,
Хто ми є і ким були!
Євтушок Марія, 11-А, 2009 р.

Copyright MyCorp © 2017
Школа
Наша адреса
11201, Житомирська обл., смт. Ємільчине,
вул. Шевченка, 4
тел. (04149)-21380

E-mail: emschool_1@ukr.net
Спартакіада
Герої АТО
Макарчук Юрій
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Мій профіль | Вихід
Пошук
Шкільне життяМалюнки дітейЄмільчинеГостьова книгаФорум