- Наша школа
- Герб школиГімн школиСимволи школиІсторія школиЗолотий фондДинастії школиПедколектив
- Дирекція школиПедколективВчителіПедрадаПублікаціїДіяльність
- Звіт кошторисСтатут закладуСтруктура закладуПравила поведінкиНавчання
- ОлімпіадиСамоврядування учнівКращий колективПравознавецьПоезіяТвориВипускники
- Життєві висотиМедалісти школиГостьова книгаШкільна стежинаФотоальбом
- Шкільне життяМалюнки дітейЄмільчине
Школа 2017 
Наш девіз Хто міцні знання має - той горіх науки розламає Герб школи 
Призери олімпіад 
Стежина знань 
Герої АТО 
Саган Сергій Школа 2016 
Форма входу
Головна » 2015 Квітень 7 » Солдатська слава - вічна!
12:30Солдатська слава - вічна!
19 березня ще одна селищенська родина навіки попрощалася з власною дитиною, а Ємільчинщина – з захисником Батьківщини: стрільцем комендантського взводу 30-ї окремої механізованої бригади м.Новограда-Волинського, сержантом Юрієм Валентиновичем Макарчуком.
Призваний по мобілізації в березні минулого року, Юра, за згадками друзів, навіть у думках не мав якимось чином уникнути виконання військового обов’язку й пішов до війська. Служив гідно, закриваючи побратимів, не шкодуючи себе.
…8 серпня в районі села Маринівки на Донеччині ворожий артилерійський обстріл накрив колону наших бійців… Із того дня і ледь не півроку боєць Юрій Макарчук вважався зниклим безвісти. Весь цей час пекельний біль невизначеності долі сина для батьків: відчай змінювався надією, розпач – сподіваннями.
Аналіз ДНК рідних повернув ім’я невідомому солдату, похованому в Дніпропетровську: Юрій повернувся на рідну землю до місця вічного спочинку. 21 червня йому виповнилося б лише 23 роки.
Герої все-таки вмирають, але слава про кожного з них живе вічно!
Народився Макарчук Юрій Валентинович 21 червня 1992 року в німецькому м. Ліххен, в сім'ї військовослужбовця. Після закінчення військової служби родина Макарчуків повернулася у с. Березники. У 1998 році Юрій став учнем місцевої школи. Дитячі роки були наповнені хлопчачими радостями та розвагами.У 2002 році сім'я Макарчуків переїхала в Ємільчине, і Юрій став учнем 4–В класу Ємільчинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. Навчався вміру своїх можливостей, читав художню літературу, додатково опрацювував матеріал по деревообробній справі. Постійно брав участь у суспільному житті класу.
Юрій мав багато друзів. Завжди спокійний, врівноважений сприяв створенню дружньої атмосфери. Серед однолітків вирізнявся скромністю. У вільний час був першим помічником для батьків по господарству та інших ведених справ. Добрі діла та починання юнака є взірцем для наслідування.
У 18 років Юрій був призваний у ряди української армії. Службу проходив у м. Золочів Львівської області у внутрішніх військах частини №3030. Зарекомендував себе стійким призовником і вмілим солдатом. Батьки отримували подяки за вірну службу, зразкову поведінку, твердий постіп надійного сина землі української.
19 березня 2014 року прийшла повістка по мобілізації. Юрій знову військовий. За тисячі кілометрів від дому поруч з іншими боронить рідну країну.
Охороняв кордони Миколаївської, Запорізької області у комендантському взводі 30 механізованої бригади. Він не уявляв собі життя без миру і глибоко усвідомлював, що значить для всіх солдат і мирних жителів українська воля.
16 липня 2014 року захисник отримав п’ятиденну відпустку додому. Це були дні сповнені радістю і щирістю почуттів.
Після повернення до 30-ї бригади перейшов у розвідку. 4 серпня був відряджений у спеціально призначену розвідку в м. Донецьк. Останній дзвінок рідні отримали 7 серпня 2014 року. А вже 8 серпня загинув козак на погранзаставі "Мариновка-Куйбишево".
Макарчук Юрій прожив короткий вік, але скільки хорошого і доброго про нього можуть розповісти друзі, рідні.
Він намагався здійснити всі плани і задуми, мріяв стати студентом. Порядний і чемний навчився практично підходити до вирішення конкретних справ. Добрі діла та досягнення нашого вихованця є взірцем для наслідування однокласникам, учням шкіл, всім нам.
Сьогодні разом з близькими та рідними Макарчука Юрія Валентиновича сумують і односельці, працівники різноманітніх структур, які прийшли віддати шану славному синові України, бо він найкращий, бо він переможець, бо він доблесний лицар. Сльози гордості, суму і печалі є на очах всіх матерів, батьків, юних і дорослих. Горе зійшло на плечі і в серця всіх нас.
Кажуть, що життя кожної людини є унікальним, і тому, коли воно зникає, з неба спадає зірка. Та яскраве життя, яке прожив Юрій, стало сузір’ям мужнього патріотизму, національного інтересу, стійкої української позиції. Зірка вірності українському народові Юрія Макарчука не впаде з неба, а вічно яскраво сяятиме теплом та вірою в кращі світі часи.А всі задуми будуть впевнено нести в майбутнє України батьки, рідні, друзі, звичайні люди. Вклонімося доземно українському солдату, який в розквіті сил і життєвої наснаги покинув земний світ. Недоспівав, недолюбив, недотанцював. Як Юрій Гагарін здійснив свій політ, так і Юрій Макарчук полинув у висоти, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободу людей.
Слава герою і велика подяка цій землі, його родині, що вони народили, зростили і виховали таку людину. Ми прощаємося з патріотом поліського краю, і нехай наші добрі справи, наша подвоєна енергія у відстоюванні ідей миру будуть Юрію світлою пам’яттю.І.М. ДідусПереглядів: 1388 | Додав: emschool1 Всього коментарів: 0 
Copyright MyCorp © 2024 
Школа 
Наша адреса 11201, Житомирська обл., смт. Ємільчине,
вул. Шевченка, 4
тел. (04149)-21380
E-mail: emschool_1@ukr.net
Спартакіада 
Герої АТО 
Макарчук Юрій Герої АТО 
Лаговський Віктор СтатистикаПошук
