заступники директора з навчально виховної роботи
Ємільчинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1
вул. Шевченка, 2,
смт. Ємільчине, Житомирської обл.
11201
Трансформація наукових ідей в педагогічну практику шляхом організації роботи над проблемною темою
(З досвіду роботи Ємільчинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1)
Єдність освіти і науки є провідним принципом державної освітньої політики
(Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті)
(Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті)
Сьогодні загальноосвітня школа, як і все суспільство, має багато матеріально-технічних, методичних, кадрових, навчальних проблем, без вирішення яких не буде розвитку вперед до якісної освіти.
Проблеми створює час, економічний, соціальний, моральний стан суспільства. Вони були, є і будуть, тому що освіта, як і людина, постійно прагне до удосконалення.
Удосконаленню навчально-виховного процесу в школі сприяє чітка і злагоджена система роботи педагогічного колективу над вирішенням конкретної педагогічної проблеми.
Науково-методична проблема вибирається нашим колективом не дові-льно. Аналізуючи стан справ у школі, порівнюючи його з потребами часу, розвитком психолого-педагогічної науки, ми давно прийшли до висновку, що «Забезпечення всебічного розвитку дитини як особистості, її нахилів, здібностей і талантів в процесі навчання і виховання» є головним як завданням, так і проблемою школи. І за короткий час розв’язати її повністю не можливо. Тому ми розбили цю роботу на перспективні етапи.
1998-1999 н.р. – «Досягнення учнями обов’язкого рівня знань, умінь і навичок».
1999-2000 н.р. – «Оптимізація індивідуальної роботи з слабовстигаючими учнями»
2000-2001 н.р. – «Нові педагогічні технології: мета, суть, методологічні основи і шляхи їх впровадження»
2001-2002 н.р. – «Творчість дитини: ідеї, пошуки, досвід»
2002-2003 н.р., 2003-2004н.р. – «Розвиток і самореалізація особистості учителя і учня»
2004-2005 н.р., 2005-2006 н.р. – «Формування творчої активності школярів в процесі навчання і виховання»
2006-2008 н.р. – «Підвищення продуктивності навчально-виховного процесу шляхом його гуманізації та індивідуалі-зації»
Кожен етап – це сходинка до поліпшення умов, змісту освіти в нашому навчальному закладі, освоєння нових навчальних програм, запровадження нетрадиційних форм педагогіки, пошук оригінальних методик викладання, вибудовування нового досвіду на основі досягнень науки та передового педагогічного досвіду, перевірка його ефективності. Кожне завдання – це виважена позиція школи на шляху удосконалення.
Так, розв’язуючи завдання «Досягнення обов’язкового рівня знань, умінь, навичок», педагогічний колектив працював над системою єдиних вимог до учнів, учителів, до проведення уроків, позакласних заходів, знань основних документів про освіту, навчальних програм. Нам хотілося зробити все можливе, щоб пріоритет знань був головним.
Але виявилось, що не всі учні можуть досягти обов’язкового рівня знань, умінь і навичок. Багато з них (а це 10% від усіх учнів школи) – діти слабовстигаючі (або, як нині їх називають учні з початковим рівнем знань).
Тому в наступному навчальному році ми приділили їм особливу увагу. Саме тоді розширили коло додаткових та індивідуальних занять, пропагували різні види індивідуальної роботи, диференціацію навчання.
Нове століття принесло з собою нові підходи до навчання, нові технології. Перебудовувалось суспільство, педагогіка. Була введена в дію 12-бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів. Багатьом було тяжко зорієнтуватись у новій системі оцінювання. Час потребував розробку нових навчальних технологій. Тому мету, суть, методологічні основи і шляхи їх впровадження вивчав наш колектив у 2000-2001 н.р.. Ми вишукували педагогічні новинки в газетах «Завуч», «Директор школи», «Все для вчителя» (адже окремої літератури з теми на той час тяжко було знайти на полицях магазинів чи бібліотек). Передовий педагогічний досвід по крупинкам знаходили і в роботі своїх колег, заохочували до ініціативи, творчості для того, щоб учні не відчули тяжкого грузу нововведень.
Особистісно орієнтована система навчання створювала умови для виявлення пізнавальної, творчої активності учнів. Для досягнення цієї мети вчитель повинен був створювати атмосферу зацікавленності кожного учня в результатах роботи, стимулювати учнів до висловлювань, ініціативи, самостійності, творчості. Творчість – ось чого багато в дитині і не достатньо в школі!
Звернувшись до вирішення цієї проблеми, ми розширили коло занять, які були б в радість учням, давали можливість саморозкритись, проявити природні таланти. На уроках, в позаурочній, виховній діяльності заохочувались прояви творчих здібностей, створювались клуби за інтересами.
Навчальний процес – це творчість і вчителя, і учня. Як один, так і інший проводить велику частину життя у колективі, в ньому вони не тільки удосконалюють інтелектуальну сторону свого «Я». Вчитель і учень хочуть розвиватись, самореалізовуватись. Адже в наш час люди все більше усвідомлюють, що творчість є найважливішою складовою особистого щастя і професійного успіху. Творчі люди постійно йдуть уперед в роботі щось вигадують, створюють, будують, живуть повноцінним життям, стають лідерами, бо знають, як вирішувати проблеми і як заряджати енергією інших. Школа зобов’язана створити умови для розвитку і самореалізації особистості. Тому у 2002-2003 н.р. ми розширили мережу факультативів, курсів за вибором, спецкурсів, клубів за інтересами. Дітям дали можливість вибрати те заняття, яке їх цікавить, поглиблює знання, розвиває творчі задатки, вчителеві – розкрити грані свого таланту, знань.
Функціонувало 30 факультативів та курсів за вибором, клубів. Серед яких літературно-драматичний салон «Мельпомена», де діти залюбки перевтілюється в героїв, клуб поетичних обдарувань «Самоцвіти» видав рукописний альманах поетичних проб учнів школи. Народознавчий клуб «Оберіг» вивчає побут, культуру рідного краю. Учні збирають матеріали і поповнюють ними Дідусеву світлицю. Спортивні секції та гуртки, гуртки з обробки деревини та радіотехнічні запрошують учнів розвивати свої музичні, спортивні, технічні здібності, формувати навички майбутніх професій. Завдяки таким формам роботи виявляються, розвиваються юні обдарування, готуються до участі у різних конкурсах, змаганнях. Ре-зультативність є кожного року. Три роки поспіль – більше 30 призерів районних предметних олімпіад, з них – 18-19 перших місць. Кожного року – 2-3 призери обласних. До речі, у 2007 році – шість призових місць на обласних олімпіадах для району вибороли учні саме нашої школи. Серед них – перше місце з української мови і літератури, друге місце із зарубіжної літератури та біології, третє – з географії та інформатики. Перше місце з волейболу, третє – з гандболу в обласних спортивних змаганнях. Школа – переможець районної спартакіади.
У 2005-2006 н.р. школа перейшла до вирішення проблеми активності школярів. Адже не завжди обдарована дитина активна, вміє себе проявити. Пошук прихованих обдарованостей – головне завдання навчального року. Цьому сприяли активні форми проведення уроків та позакласних заходів, на яких розвивається креативне мислення, вміння брати на себе відповідальність, бачити, вичленовувати і знаходити практичне вирішення проблем. Учні ставали учасниками і переможцями конкурсів, лауреатами премії ім. І. Ф. Прокопенка для обдарованої молоді, встановленої райдержадміністрацією за особисті досягнення в різних номінаціях.
До вирішення проблемного питання залучені всі учасники навчально-виховного процесу.
Логіка поступальної проблемної роботи колективу прослідковується на нижче наведеній схемі.
Проблема, яка нас хвилює сьогодні, – це проблема авторитарності вчителя, що інколи приводить до конфліктів «учитель-учень», «учень-класний керівник», «учитель-батьки». Причина цих негативних явищ у невмінні побудувати міжособистісне спілкування на гуманних демократичних началах, небажанні враховувати індивідуальні особливості кожного із учасників навчально-виховного процесу. Це спонукало нас до вирішення у 2006-2007 н.р. завдання «Підвищення продуктивності навчально-виховного процесу шляхом його гуманізації та індивідуаліза-ції».
Ще з попередніх років нами розроблені індивідуальні плани занять з дітьми, які мають фізичні вади здоров’я і не в змозі відвідувати дитячий колектив. З ними працюють наші педагоги в домашніх умовах. Окрім того, завдяки удосконаленню форм і методів роботи на уроках, вималювалась чітка система тематичних атестацій, корекцій. Учителі школи співпрацюють з Вінницьким регіональним центром тестових технологій. Педколектив прагне підвищити свій професійний рівень. Курси фахової перепідготовки, самоосвітня діяльність, участь у різних формах методичної роботи, курси «Intel навчання для майбутнього», конкурси «Учитель року», декади педмайстерності, творчі звіти дають можливість самореалізуватись, удосконалювати свою майстерність.
Анкетування учнів весною 2006 року, дослідження практичного психолога, результати внутрішкільного контролю, аналіз карток особистісного зростання вчителів, бесіди з батьками визначили основні напрямки роботи педколективу на навчальний рік, що відображаються в річному плані школи, тематиці педагогічних рад, на які виносяться ключо-ві питання проблеми:
1. Педагогічна система Ємільчинської СЗШ №1. Стан і перспективи розвитку.
2. Підвищення продуктивності навчально-виховного процесу шляхом його гуманізації та індивідуалізації.
3. Творча ініціатива класного керівника в удосконаленні форм і методів роботи зі школярами.
4. Створення оптимальних психолого-педагогічних умов для самореалізації, індивідуального розвитку особистості молодшого школяра.
Робота над науково-методичною проблемою наскрізь пронизує всі форми методичної роботи, як колективні, так і індивідуальні, постійно діючі і епізодичні.
Кожне методичне методоб’єднання виділяє своє актуальне завдання. Наприклад, методичне об’єднання вчителів природничого циклу активізувало завдання «Шляхи формування пізнавальної активності на основі гуманного індивідуального підходу до особистості учня». Творча група вчителів початкових класів працює над впровадженням в практику елементів розвивального навчання. На засіданнях методичних об’єднаннях, в період між ними проводиться робота по розповсюдженню ППД з даного питання, проходять тренінги, які сприяють психологічній готовності колективу до реалізації вибраної теми, розглядаються аспекти на семінарах.
Традиційною в школі стала декада педмайстерності, яка планується на лютий місяць. Це період, коли вчителі вищої категорії, «вчителі-методисти», «старші вчителі», ті, хто атестується в даному навчальному році, а також всі бажаючі запрошують на відкриті уроки своїх колег, методистів райво і діляться досвідом вирішення проблемного питання. На такі уроки йдуть не тільки вчителі одного профілю, але й ті, кому цікаво познайомитись з методами роботи колег, перейняти ідеї.
Урок був і залишається основною формою навчально-виховного процесу. Педколектив давно перейшов на активну форму проведення уроку, де позиція учня, його думка, оригінальність і самостійність мислення є домінуючою.
Не стоять осторонь роботи над проблемною темою і молоді вчителі. Чітко спланована робота школи молодого вчителя. На заняттях стажисти вчаться алгоритму роботи, основ практичної методики, пропонують свої ідеї, вирішують психолого-педагогічні ситуації, монтують окремі етапи уроків, заходів. У практичній діяльності їм допомогають наставники.
Робота психолого-педагогічного консиліуму також підпорядкована вирішенню головних завдань школи. Під керівництвом заступників з навчально виховної роботи, з допомогою психолога, медпрацівника аналізуються шкільні, вікові, індивідуальні, психологічні проблеми. Саме на консиліумі є можливість вислухати думки тих вчителів, які стикаються з проблемою безпосередньо і виробити рекомендації для її вирішення. Кожного жовтня нами проводяться консиліуми з питань адаптації учнів 5-х класів до навчання в середній ланці, інтелектуальних здібностей і мотиваційної сфери учнів 5-10 класів. Така форма роботи потрібна для негайного усунення проблем, надання швидкої допомоги у вирішенні назрілих питань чи конфліктів, формуванні класних колективів.
Прикладом гуманізації навчального процесу є індивідуальний підхід до формування профільного навчання в старшій школі. Передмовою до нього є ціла система факультативів, курсів за вибором, спецкурсів, консультацій, які плануються і реалізуються відповідно до бажань школярів, можливостей педколективу, матеріальної бази. Враховуючи вибір учнів, їх нахили і потреби, 10-ті класи формуємо на демократичних началах. У 2003-2006 роках функціонував природничий профіль, 2006-2007 н.р. – фізико-математичний.
Важливою у злагодженій системній роботі є взаємодія з батьківським колективом. Батькам потрібна допомога, батьки готові самі допомогти школі. Для цього існує батьківський всеобуч: збори, лекторії, індивідуальна робота, випускається бюлетень для батьків. В таких формах ведеться роз’яснювальна робота серед батьків, вони залучаються до співпраці з педколективом для вирішення спільної проблеми – створення умов для творчої самореалізації дітей. Без цієї взаємодії, взаєморозуміння не буде бажаного результату навчально-виховного процесу.
Аналіз одержаних результатів робиться в кінці навчального року на педагогічній раді: відзначаються позитивні досягнення і окреслюються шляхи для вирішення нових проблем. Вони, звичайно, завжди виникають, тому що не можна розв’язати всі проблеми. Розв’язавши одну, беремось до наступної.
Тільки тоді, коли всі ланки працюють на очікуваний результат, коли прослідковується системність у роботі педколективу, досягається те, чого прагне наша школа – створення умов для забезпечення всебічного розвитку дитини як особистості, її нахилів, здібностей і талантів в процесі навчання і виховання.
