Шкільна стежина №73-74, Січень - Лютий 2017 - 26 Березня 2017 - Ємільчинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Школа 2017

Наш девіз

Хто міцні знання має - той горіх науки розламає

Герб школи

Призери олімпіад

Стежина знань

Герої АТО

Саган Сергій

Школа 2016

Форма входу

Головна » 2017 » Березень » 26 » Шкільна стежина №73-74, Січень - Лютий 2017

08:56

Шкільна стежина №73-74, Січень - Лютий 2017

Небесна Сотня лине в небо

20 лютого 9-А кас провів захід вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Події на Майдані, що відбулися з 17 по 21 лютого 2014 року, сколихнули всю Україну, не залишили байдужими жодного серця. На захисті Революції Гідності пліч-о-пліч стояли юнаки і дівчата, літні люди та люди поважного віку. В ті буремні дні загинули 110 чоловік. В одну мить обірвалось життя, надії та сподівання. Наймолодшому, Войтовичу Назару, було лише 17 років, він був студентом 3-го курсу, обожнював живопис. Голодюк Устим загинув у 19-річному віці, був волонтером. Гурин Роман теж мав лише 19 років, був студентом. Максимов Дмитро (19 років) був срібним та бронзовим призером з дзюдо. Найстаршому серед загиблих Наконечному Івану було 83 роки. 28 років було Жеребному Володимиру. Він працював викладачем коледжу. Гриневичу Едуарду, Байдовському Сергію — по 28 років. Серед загиблих п'ять наших земляків, родом з Житомирщини: Балюк Олександр (Новоград-Волинський район), Зайко Яків (м. Житомир), Кемський Сергій (м. Коростень), Мазуренко Павло (смт Любар), Прохорчук Віктор (смт Володар-Волинський).
Не дожили, не докохали, не побачили майбутнє своїх дітей та онуків… Вся Україна з глибоким сумом в день річниці запалює свічку пам’яті. Ми її запалили також і вшанували пам'ять героїв хвилиною мовчання.

Небесна Сотня

Небесна Сотня—плаче Україна
В руїнах горя, болю і біди.
Небесна Сотня—душі в небо линуть,
А на землі знов множаться хрести.
Вже натерпілися, і крові вже по вінця,
А скільки слів написано й віршів.
Небесна Сотня в серці українця
З безмежним болем, що пече в душі.
Піду до пам'ятного знаку і скажу:
"Ми не забудемо ніколи вас, герої!”.
Я Богу помолюся й попрошу:
"Пошли нам миру, щастя і здоров’я,
Дитячих посмішок, родинного тепла,
Щоб люди один одного любили
І Україна вільною була!”
В скорботі знов схилилися дерева,
Сьогодні свічка пам’яті горить.
Небесна Сотня лине в синє небо,
Небесна Сотня вічно буде жить!
А ми повинні пам'ятати
Той чорний день гіркої втрати.

Шиманський Олексій, 9-А клас

Героя не забуваємо

З 2015 року наш клас є підшефним над сім’єю загиблого випускника нашої школи, учасника АТО Макарчука Юрія Валентиновича. Учні класу мали велике бажання підтримати цю сім’ю. Ми вітаємо їх з багатьма святами, даруючи солодкі подаруночки. Батьки завжди гостинно приймають нас і раді бачити, що про їхнього сина пам’ятають. Інколи матері дуже важко згадувати про свою кровинку, вона до цих пір має надію, що її син живий. Але особливо рада приходу гостей маленька сестричка, яка, не розуміючи всього, з усмішкою розповідає про свого братика, про те, як сильно вона його любить.
Мама загиблого бере активну участь у житті школи, вона є ініціатором багатьох ідей, з якими ми допомагаємо іншим бійцям АТО. Ми запрошуємо сім’ю на різні шкільні заходи. Також ми зібрали всю інформацію про Юрія, відвідавши його батьків, за допомогою різних інформаційних джерел, і виконали пошукову роботу.
Учні нашого класу вважають, що героїв потрібно пам’ятати. Ці люди стоять на полі бою за мир і спокій в Україні, вони прагнуть мати незалежну і могутню країну. Ми всіляко повинні підтримувати їх, неважливо чим, навіть маленька листівка, написана від щирого серця, наповнює їх новими силами і вірою, що перемога на їхньому боці.

Макарчук Юрій Валентинович народився 21 червня 1992 року в ФРН в м. Лихе у родині військовослужбовця. У 1993 році сім’я переїхала у с. Березники, де в 1998 році Юрій пішов у перший клас. У 2002 році переїхав на постійне місце проживання в смт Ємільчине, де продовжив навчання у ЗОШ № 1. Після закінчення школи у 2011 році був призваний на строкову службу в ЗСУ. Проходив підготовку у Золочівському навчальному центрі і продовжував службу в патрульно-постовій роті в/ч 3030 м. Київ. Після служби працював на різних роботах. Був сержантом 30-ї окремої механізованої бригади м. Новоград-Волинського. 19 березня 2014 року призваний в ряди ЗСУ. Він стояв на блок постах у Миколаївській та Запорізькій областях. На початку серпня вирушив в зону АТО у Донецьку область. Зник 8 серпня 2014 року в ході ударно-пошукових дій БТГр бригади в районі Мар’янівки Донецької області на пункті пропуску Маринівка-Куйбишево. Був захоронений як тимчасово невпізнаний захисник України на Алеї слави Краснопільського кладовища м. Дніпропетровська. Упізнаний за експертизою ДНК. Перезахоронений 19 березня 2015 року на кладовищі в смт Ємільчине Житомирської області.

Омельченко Юлія, 8-А клас

На допомогу нашим захисникам

Коли ми співпереживаємо, допомагаємо тим, хто нас захищає у лиху годину, коли не стоїмо осторонь благодійності, тоді вирощуємо у собі паростки доброти, гуманності, патріотизму.
Всі ми знаємо, що зараз Україна переживає нелегкі часи. Йде війна. Молоді хлопці та чоловіки стоять на кривавім полі бою, а ми сидимо в теплому будинку і маємо все, що потрібно для повноцінного життя.
На початку лютого у нашій школі пройшла акція: учнівський та педагогічний, колективи, обслуговуючий персонал гуртом зібрали кошти на допомогу учасникам АТО.
Завдяки активній участі вчителів та учнів було зібрано 6 тисяч 118 гривень. На зібрані гроші були куплені теплі речі (білизну, шкарпетки, рукавиці), засоби гігієни, каву, чай, згущене молоко, шоколад.
Також ми написали лист нашим захисникам, у якому висловили найкращі побажання.
Ми всі дуже сподіваємося, що ці речі допоможуть нашим бійцям виконувати свій обов'язок у цю люту та холодну зиму. А солодощі розрадять їх у хвилини відпочинку.
Дякуємо всім, хто долучився до акції допомоги нашим захисникам.

Ткач Владислава, 7-Б клас

Як склалась доля випускників школи 2016 року?

Кожного року літньої пори школа випускає у самостійне життя десятки своїх одинадцятикласників. Учителі з сумом і, в той же час, з радістю проводжають поглядами своїх учнів, особистість яких формували протягом довгих ( і коротких водночас) одинадцяти років.
І кожної наступної осені ми з нетерпінням хочемо дізнатися, як склалась доля наших "дітей”, де продовжують своє удосконалення ті, про кого піклувалися всі шкільні роки. І коли дізнаємося, що кожен з них вибрав для себе свій самостійний шлях у професію—щиро радіємо.

У 2016 навчальному році випустились зі школи 36 учнів 11 класів. Вступили у :
академії—2, університети—20, інститути—2, професійні ліцеї—2, коледжі—4, медучилище—1, ПТУ—2, навчально-консультативний центр—1.
Отже, 86% отримують вищу освіту у різних вузах України та Польщі. А значить школа дала хорошу базу для подальшого навчання своїх учнів.
Особливо приємно, коли на свої перші зимові канікули, "колишні” учні приходять до школи та розповідають своїм педагогам про успіхи, дякують за хороші знання, консультують старшокласників у виборі професії. А коли школа отримує Подяки за своїх випускників від вузів, то, кожен учитель розуміє, що його праця не пропала марно.
Дорогі діти, даруйте радість вашим учителям своїми шкільними успіхами, дорослими досягненнями, і світ наповниться освіченими, духовно збагаченими особистостями, яким будувати наше майбутнє.

Палько Наталія Миколаївна,
заступник директора
з навчально-виховної роботи

Повна версія газети "Шкільна стежина" за лютий 2017