Головна » 2020»Лютий»28 » Шкільна стежина №101, Шлях до самовдосконалення
12:36
Шкільна стежина №101, Шлях до самовдосконалення
Восьмого лютого 2020 року в місті Житомирі відбувся IV – всеукраїнський етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, в якому я брала участь, так як перемогла на обласному етапі.
Для мене перемога на обласному рівні була доволі неочікуваною і радісною звісткою, тому я намагалась прикласти максимум зусиль.
На перший погляд, підготовка конкурсів та олімпіад – це дуже важка справа, але не зовсім так. Під час цієї самої підготовки, як у моєму випадку, можна дізнатись доволі багато цікавих фактів!
Сам конкурс розпочався з церемонії нагородження, на якій було присутнє навіть телебачення. Кожного з учасників, хто посів перше, друге та третє місце, привітали та нагородили дипломом відповідного ступеня. Це було доволі хвилююче, але водночас приємно. Після цього нас відвели в відповідні аудиторії і ми розпочали свою роботу. В моєму випадку потрібно було працювати три години, а не дві, як на третьому етапі. Звичайно, від завдань можна було очікувати будь-чого. Я була переконана, що вони мають бути доволі складні і серед них спочатку обов’язково будуть питання, стосовно біографії Шевченка, а потім вже сам твір на задану тему, або навіть декілька, так як часу було справді багато. Але як виявилось – потрібно було написати лише один твір. Часу було доволі, тому я навіть намагалась пригадати цікаві та доречні фразеологізми та афоризми, які могли прикрасити мою роботу, хоча в завданні вже було сказано використати цитати Шевченка, метафори та вставні конструкції.
Брати участь в конкурсах справді приємно. Приємно дізнатись, на що ти здібний, дізнатись свої помилки та промахи, а потім прикласти зусиль, щоб виправити їх. Подібні конкурси допомагають самовдосконалюватись, оцінити свій рівень знань, залишити приємні почуття та миті в пам’яті. Багато хто вважає, що це складно, що вони не здібні на таке, але ніколи не дізнаєшся не спробувавши.
Бондарчук Вероніка, 8-Б клас
Спортивна гордість навчального закладу
Мить...І ми святкуємо перемогу у фіналі обласної Гімназіади серед школярів з волейболу. Не перша перемога, але, на жаль, вже остання для основного складу команди одинадцятикласниць: Піскун Анастасії, Омельченко Вікторії, Кейбіс Вікторії, Омельченко Юлії.
Останню перемогу ми подарували школі, на цьому наш спортивний шлях в стінах другого дому закінчується.
Але ми вже маємо гідну заміну, учениць 9,7, 8-х класів. Дівчата роблять свої перші кроки до успіху. Часто, спостерігаючи за ними на тренуваннях, згадуємо і те, як розпочинали ми. В них ще все попереду: перші перемоги, поразки, які загартовують дух, непорозуміння в команді, далекі і довгі поїздки, які залишать приємні спогади, нові знайомства і багато іншого.
Ми віддали волейболу значну частину свого шкільного життя, переживши безліч різних ситуацій, і хочемо побажати нашим наступницям міцного здоров'я, сил та витривалості, наполегливості, перемог; досягайте всіх вершин.
Нам було б дуже приємно наступного року в просторах інтернету прочитати, що ємільчинки підтвердили свою першість в обласній гімназіаді серед школярів.
Омельченко Юлія, 11-А клас
Я себе Українкою звала...
26 лютого ми, учні 7-А класу, з учителем української мови та літератури Тульєвою Оксаною Василівною провели свято «Я себе Українкою звала», присвячене поетесі Лесі Українці.
Леся Українка – одна з найвидатніших постатей нашої країни, справжня патріотка своєї землі. Вона стала прикладом для багатьох та заслуговує нашої шани та поваги. У своїх творах вона писала про любов до рідної землі, народу, якому вона залишила багато творів. Вона писала незважаючи на свій біль, який несла, як хрест. Деякі з цих творів та твори, присвячені їй, декламували Герасименко Анна, Волощук Андрій, Супруненко Ольга, Павленко Аліна, Шелест Ольга.
З розповідей ведучих ми дізналися про нелегке життя Лесі Українки. Ці факти вражають, а вона дивує своєю стійкістю, витримкою та незламністю.
Обухова Вікторія у ролі Лесі Українки розповіла історію життя поетеси рядками її ж творів. Музичним супроводом на нашому святі стали сопілка, твори Шопена, пісня «Україночка» Оксани Білозір у виконанні учнів класу. А закінчили свято піснею у виконанні Тараса Петриненка «Україно», символом справжньої любові сина до неньки України.
Гостями свята стали 7-Б та 9-Б класи, яким ми вдячні за увагу.